МРІЇ
На уламках наших світів,
Там, де юність як вітер гуляє.
Вся бездонність очей твоїх,
В яких ненависть променем сяє.
Там де хвилі об скелі розбились.
Де стояли колись удвох.
Він казав, що не має сили,
А вона, - що не вірить у злий рок.
Серед відстані темних світів,
поміж квітів кроваво-багряних.
Твоє слово як мазь та бинт,
що лікує всі мої рани.
І вона шепотіла "навіки твоя"
Але страх знов колов її груди.
Бо страшна та війна забирає усіх
Кого серце її знов полюбить.
Засинай на уламках розбитих надій,
Під звуки смертей та втрати.
Там де край безнадійних мрій,
Там де погляд твій - мої ґрати.
На уламках наших надій,
Там де хвилі об скелі розбились.
Наостанок скажу тобі - "Мрій!"
Бо тоді ми не марно бились.
В співавторстві з @annastone
Чи вірите ви у те, що все у світі послідовно та циклічно? Що кожна дія має наслідок, який обов'язково наздожене тебе?
У своєму життя я зробив безліч помилок. Я був важким підлітком, не знаходив спільну мову з рідними та важливими мені людьми, обманював та маніпулював. Чи жахлива я людина? Ну що ж, маски зняті — тому я можу сказати, що напевно так.
Але всі ці дії — це спосіб виживання у суспільстві, яке руйнує тебе як індивідуальність, а врятувати свою внутрішню дитину я хотів найбільше.
І ось зараз ця дитина перемотана бинтами та чекає свого одужання.
Ніколи не втрачайте свою внутрішню дитину та любов до себе. Пізнання себе — це пізнання всесвіту.
Коментарі