ВІТЕР ЗМІН
Моя душа холодний сніг та лід,
трава, як килим під ногами.
Іди, немов замріяна весна,
через печалі всі й тривоги.
Я в цьому смутку,
Просякнутим блаженством,
Зриваю криги з серця,
І топлю її гарячими губами.
Тону в ілюзіях буденства,
Що айсбергом пливе між нами.
Моя десята верства,
Незвіданими, твоїми світами.
Я частка того, що у нас,
Я частка того, що між нами.
Я є той айсберг, я є твій світ,
Можливо, тільки у житті не цьому.
Між нами вітер сподівань,
в реальності, що сповнена тривоги.
Фортеця — це твої всі молитви,
це всі незвідані дороги...
В співавторстві з : @Miriam_MeEst_
трава, як килим під ногами.
Іди, немов замріяна весна,
через печалі всі й тривоги.
Я в цьому смутку,
Просякнутим блаженством,
Зриваю криги з серця,
І топлю її гарячими губами.
Тону в ілюзіях буденства,
Що айсбергом пливе між нами.
Моя десята верства,
Незвіданими, твоїми світами.
Я частка того, що у нас,
Я частка того, що між нами.
Я є той айсберг, я є твій світ,
Можливо, тільки у житті не цьому.
Між нами вітер сподівань,
в реальності, що сповнена тривоги.
Фортеця — це твої всі молитви,
це всі незвідані дороги...
В співавторстві з : @Miriam_MeEst_
Коментарі