الاشياء الحزينة
اودعت البريق بالليلة و أضفت أضواء النجوم إلي أضواء مدينتي، اعدت ترميم الأرض و خدرت البؤس ثم أوقعت به وقع السيف بالغمد، هدنة ربما أو ربما نهاية الحرب. الطرق لا تزال قبيحة و ضوضاء الخارج لا تزال ضوضاء و أنها الثانية و النصف صباحًا و كعادتي لا ازال فارغ، فاره القلب و فاغر الفاه و مترادفاتٍ عدة لا أظنها قد تضيف للمعني. لم أبر شتاتي منذ مدة و لا اظن اني قد أجمع شمل الحطام قريبًا، لكن الليلة أري الرماد جميل، فالتشرق الشمس أو تنطفيء إن الأرض قد أحترقت سابقًا بكل الأحوال، افقد عقلي و استرجعة مرارًا، ألا تزال الأحمق ذاته بكل زمن! تبتسم و تلهو بالرماد، تبتسم و تشعل الموسيقي، تبتسم و تضع الضوء علي فلسفة سوداء. تبتسم و تتمايل مع النغم بالهواء، تتمايل و تتمايل أشباحٌ من العدم و نحن من العدم و من يصنع العدم. أنها لحالة و أخيرًا حقيقية و من صنع العقل، أنها لمعجزة أنك لم تفقد الرؤية حين كنت تشعر أو ربما حادثة جعلتك تبصر بشكل أفضل. إنك أخيرًا تدرك أن الاشياء الحزينة لها وقعٌ كوقع الشعر و لها لونٌ كليلة مليئة بالنجوم و لها صوت كألحان شوبان، و أخيرًا تدرك أن الأشياء الحزينة ليست حزينة كما بالسابق.
2020-09-11 11:40:24
5
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3300
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12275