سبع رسائل نصية
سَبع رسَائل نصية، الخَامسة فجرًا و عِشرون دَقيقة، الرَقص علي الحَافة. أخبرني الصِدق أو دَعني أبتلع اكاذيبك، رافقني للجَنة و تَخلي عَني حِين يُفلتني جَناحاي، ألعن أفكاري اليوم و قَدسها غدًا، أعلم أني قد رأيتك رَاكع للشَمس بزمانٍ ما. رَسمت من حديثك وَطن و سِكين و ضِمادة و انتفَاضة، لا أظنك تعلم اني قد لونت عيناك بألف نصٍ و هي الآن خاوية كمسَاكن الجن حتي أني لا أنكر القَصائد التي رَصفتها من حُطام قوافيك و التي لا تبدو لي ذات وقعٍ الآن، أذكرني سرًا لانك لا تَستطيع هِجائي بالعَلن، ثَلاثة و عِشرون رسالة لم أرسل مِنها حَرفاً. أتمني حقًا لو انك تلمع و أن سِحرك ذو تأثير عَظيم و قوي علي أن أكون الأحمق بالقصة، اني لا ادرك حقًا كيف سِرت بكامل معتقداتي تجاة شجرة التين أبحث بها عن الخُلد و لا أعلم كيف اجتمع الحرب و الحكمة بطريقٍ واحد كأنة إبن الشِيطان او إبن أثينا، أنه لأمرٌ جَلي ألا ينهال عليكَ اللوم فالخائن بالنهاية هو قلبٌ منتمٍ إلي، بِكل مَرة يَسلك الطَريق أليك مُحملٌ بالورد فيعَود أعزل بلا أغنية او خِنجَر، للصِدق أني لا اعلم كيف لم تَسقط السماء علي الأرض بعد! سَبع رسَائل نصية، الخَامسة فجرًا و عِشرون دَقيقة، السُقوط بالهَاوية. أخبرني الصِدق أو دَعني أبتلع اكاذيبك، رافقني للجَنة و تَخلي عَني حِين يُفلتني جَناحاي، ألعن أفكاري اليوم و قَدسها غدًا، أعلم أني قد رأيتك رَاكع للشَمس بزمانٍ ما.
2020-07-23 15:33:59
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Dan
thank you 💙
Відповісти
2020-07-23 15:43:53
Подобається
B I A T R E S S
جامدة🔥
Відповісти
2020-07-23 15:53:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1992
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1738