سبع رسائل نصية
سَبع رسَائل نصية، الخَامسة فجرًا و عِشرون دَقيقة، الرَقص علي الحَافة. أخبرني الصِدق أو دَعني أبتلع اكاذيبك، رافقني للجَنة و تَخلي عَني حِين يُفلتني جَناحاي، ألعن أفكاري اليوم و قَدسها غدًا، أعلم أني قد رأيتك رَاكع للشَمس بزمانٍ ما. رَسمت من حديثك وَطن و سِكين و ضِمادة و انتفَاضة، لا أظنك تعلم اني قد لونت عيناك بألف نصٍ و هي الآن خاوية كمسَاكن الجن حتي أني لا أنكر القَصائد التي رَصفتها من حُطام قوافيك و التي لا تبدو لي ذات وقعٍ الآن، أذكرني سرًا لانك لا تَستطيع هِجائي بالعَلن، ثَلاثة و عِشرون رسالة لم أرسل مِنها حَرفاً. أتمني حقًا لو انك تلمع و أن سِحرك ذو تأثير عَظيم و قوي علي أن أكون الأحمق بالقصة، اني لا ادرك حقًا كيف سِرت بكامل معتقداتي تجاة شجرة التين أبحث بها عن الخُلد و لا أعلم كيف اجتمع الحرب و الحكمة بطريقٍ واحد كأنة إبن الشِيطان او إبن أثينا، أنه لأمرٌ جَلي ألا ينهال عليكَ اللوم فالخائن بالنهاية هو قلبٌ منتمٍ إلي، بِكل مَرة يَسلك الطَريق أليك مُحملٌ بالورد فيعَود أعزل بلا أغنية او خِنجَر، للصِدق أني لا اعلم كيف لم تَسقط السماء علي الأرض بعد! سَبع رسَائل نصية، الخَامسة فجرًا و عِشرون دَقيقة، السُقوط بالهَاوية. أخبرني الصِدق أو دَعني أبتلع اكاذيبك، رافقني للجَنة و تَخلي عَني حِين يُفلتني جَناحاي، ألعن أفكاري اليوم و قَدسها غدًا، أعلم أني قد رأيتك رَاكع للشَمس بزمانٍ ما.
2020-07-23 15:33:59
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Dan
thank you 💙
Відповісти
2020-07-23 15:43:53
Подобається
B I A T R E S S
جامدة🔥
Відповісти
2020-07-23 15:53:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12007