دَقَتان
دقتان علي الورق و دقتان من الساعة، ستولد من الجديد بالثانية التالية. كم مرة اشرقت الشمس علي آثامنا؟ لا أعلم أن كنت تفكر مثلي، تهوي حد السكين و اللهو علي الحافة مثلي، لا اظنك مدمن علي الادرينالين مثلي، أتهوي الصمت و الصراخ و هل تمر بالناس و لا يمرون بك، أكاد أشتعل لأعرف هل حقًا تنام الليل ام اني فقط من تم اصطفائة ليحرس الشمس. ألديك ثقوب و تجاويف و خنادق داخل عقلك فاني علي بعد خطواتٍ قصار من فقدان صوابي، هل حقًا لا تتوقف للكتب و كيف لا تشعر الاغاني؟ ألا تود لو ترسل الاعتذارات و اللعنات مع الخريف ثم تنتظر الورد أن ينبت بالربيع أم وحدي من يبالغ! دقتان علي الورق و دقتان من الساعة، الموت ينتظرك بالثانية التالية.
2020-07-28 03:24:41
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Leqaa Ibrahim
اووووف ياربي على العظمه 🥺⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-28 03:35:01
1
Leqaa Ibrahim
جامده بجد⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩⁦❤️⁩
Відповісти
2020-07-28 03:35:07
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1193