"Щось не зрозуміле..."
В мене до нього щось не зрозуміле… Ні слово, ні звук, Та ніби між нами невидимий рух. Погляд ловлю, і серце тремтить, А розум питає: навіщо болить? Не кличу, не знаю, чи хочу, чи ні, Та думки про нього — мов зорі в мені. Забути не можу, тримає в мені Те щось незрозуміле — і в снах, і в житті. Він — ніби ближній, і ніби чужий… А я все мовчу — і в думках знову з ним. Я думала — пройде, розчиниться в дні, Та з кожним ще більше живе він в мені. Сама собі брешу, ховаюсь в словах, А серце кричить про нього в думках. Це більше, ніж просто хвилинне тепло, Це те, що без нього в мені не жило. Зізнаюся тихо — нехай без прикрас: Мабуть, покохала… хоч і вкрай не на час.
2025-04-06 15:43:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1548
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909