"Щось не зрозуміле..."
В мене до нього щось не зрозуміле… Ні слово, ні звук, Та ніби між нами невидимий рух. Погляд ловлю, і серце тремтить, А розум питає: навіщо болить? Не кличу, не знаю, чи хочу, чи ні, Та думки про нього — мов зорі в мені. Забути не можу, тримає в мені Те щось незрозуміле — і в снах, і в житті. Він — ніби ближній, і ніби чужий… А я все мовчу — і в думках знову з ним. Я думала — пройде, розчиниться в дні, Та з кожним ще більше живе він в мені. Сама собі брешу, ховаюсь в словах, А серце кричить про нього в думках. Це більше, ніж просто хвилинне тепло, Це те, що без нього в мені не жило. Зізнаюся тихо — нехай без прикрас: Мабуть, покохала… хоч і вкрай не на час.
2025-04-06 15:43:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4851
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2630