Останній дим
Знову цей їдкий аромат... Я ховаюсь від нав'язливих думок, Та мені не втікти, і це мабуть знак, І це мабуть ще один урок. А в душі всі ікони горять, І вся віра згасає, не тільки до бога. Я стояла на перетині  доріг Та мене заманила стежинка убога. Ну чого ж ти чекаєш? Вдихай цей дим! Покаліч свою нервову систему, Покаліч все життя ,покаліч себе І створи ще одну зайву проблему. Та проблема - це ти , це твої думки, Переломи , падіння  які ти ховаєш, За цей ніби останній, але все таки дим . Краще б випила просто чаю.
2019-06-04 22:49:28
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3084
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3841