Останній дим
Знову цей їдкий аромат... Я ховаюсь від нав'язливих думок, Та мені не втікти, і це мабуть знак, І це мабуть ще один урок. А в душі всі ікони горять, І вся віра згасає, не тільки до бога. Я стояла на перетині  доріг Та мене заманила стежинка убога. Ну чого ж ти чекаєш? Вдихай цей дим! Покаліч свою нервову систему, Покаліч все життя ,покаліч себе І створи ще одну зайву проблему. Та проблема - це ти , це твої думки, Переломи , падіння  які ти ховаєш, За цей ніби останній, але все таки дим . Краще б випила просто чаю.
2019-06-04 22:49:28
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5325
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2715