Про фізику, Фрейда і Ньютона
Сила тяжіння, що це? І куди нас постійно тягне? Спішимо всі на один потяг, І заскочити кожен прагне. Ми існуєм за швидкістю світла, і для космосу це секунда. А душа наша мирна і світла Як за книгою Фрейда Зігмунда. В нас життя ~ це той карлик Плутон. І той лід здатні ми розтопити. Силу, що вигадав нам Ньютон, Все що тягнеться, вдасться вхопити. Ми живемо в полоні фантазії, Трохи пристрасті трохи музики. Може здатися що це світ магії, Якщо тільки не знати фізики.
2019-12-01 16:46:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4804
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13211