Про фізику, Фрейда і Ньютона
Сила тяжіння, що це? І куди нас постійно тягне? Спішимо всі на один потяг, І заскочити кожен прагне. Ми існуєм за швидкістю світла, і для космосу це секунда. А душа наша мирна і світла Як за книгою Фрейда Зігмунда. В нас життя ~ це той карлик Плутон. І той лід здатні ми розтопити. Силу, що вигадав нам Ньютон, Все що тягнеться, вдасться вхопити. Ми живемо в полоні фантазії, Трохи пристрасті трохи музики. Може здатися що це світ магії, Якщо тільки не знати фізики.
2019-12-01 16:46:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3971
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10368