Про фізику, Фрейда і Ньютона
Сила тяжіння, що це? І куди нас постійно тягне? Спішимо всі на один потяг, І заскочити кожен прагне. Ми існуєм за швидкістю світла, і для космосу це секунда. А душа наша мирна і світла Як за книгою Фрейда Зігмунда. В нас життя ~ це той карлик Плутон. І той лід здатні ми розтопити. Силу, що вигадав нам Ньютон, Все що тягнеться, вдасться вхопити. Ми живемо в полоні фантазії, Трохи пристрасті трохи музики. Може здатися що це світ магії, Якщо тільки не знати фізики.
2019-12-01 16:46:00
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3282
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2214