Над прірвою

Михаил Петровский

Над прірвою у житі. Між сяючих ззірок. Іду шляхом розбитим. До нових перемог. А жито,те високе. Не видно куда йти. І чути тільки клокіт. Буремної ріки. О, тільки би не впасти. Не потонуть в імлі. Я зрозумів що щастя. Немає на землі. Грошей завжди мало. І влада вже не в смак. То все пусті принади. Що плутають нам шлях...

2020-01-05 13:33:45

Інші вірші поета

Криниця Курки Щасливий Голуб .

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Ruqayyah Jkh

@Outcast_Writer

_GeminiWrld

@_GeminiWrld

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9644

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1935