Над прірвою
Михаил Петровский
Над прірвою у житі. Між сяючих ззірок. Іду шляхом розбитим. До нових перемог. А жито,те високе. Не видно куда йти. І чути тільки клокіт. Буремної ріки. О, тільки би не впасти. Не потонуть в імлі. Я зрозумів що щастя. Немає на землі. Грошей завжди мало. І влада вже не в смак. То все пусті принади. Що плутають нам шлях...
2020-01-05 13:33:45
0
0
Інші вірші поета
Птах у тенетах Я живу... Вільний. Небокрай
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5272
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4283