Повіки.
Михаил Петровский
Твої засніженні повіки, Тріпочуть в шелесті вітрів, В твоїх руках бузкова гілка, І аромат нічних садів, Мелодій дивних квітка тане, В пухких губах пісень струна, Якщо на світі є кохання, То це кохання ти одна,,,
2020-01-02 19:19:53
1
0
Інші вірші поета
Колись... Карпати Червоні ягоди Вільний.
Інші поети
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2248
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2435