Повіки.
Михаил Петровский
Твої засніженні повіки, Тріпочуть в шелесті вітрів, В твоїх руках бузкова гілка, І аромат нічних садів, Мелодій дивних квітка тане, В пухких губах пісень струна, Якщо на світі є кохання, То це кохання ти одна,,,
2020-01-02 19:19:53
1
0
Інші вірші поета
Дві ріки Едем. Я кресалои... Птах у тенетах
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2751
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8660