Повіки.

Михаил Петровский

Твої засніженні повіки, Тріпочуть в шелесті вітрів, В твоїх руках бузкова гілка, І аромат нічних садів, Мелодій дивних квітка тане, В пухких губах пісень струна, Якщо на світі є кохання, То це кохання ти одна,,,

2020-01-02 19:19:53

Інші вірші поета

Совість. Мандри. Над прірвою Колись...

Інші поети

Thomas Agud

@thomasagud

Влад

@Vlad_Demon

@HabibaWaleed

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9455

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4416