Грудень

Олеся Шевчук

Ця ніч руйнує усі композиції світла і ковтає безкінечністю тіло, І всі рамки дозволеного розсіює в далечині темряви, І кожен біль, що спустошував, знімає, мов брудний одяг, щоб не зчорніло Серце, що одягає забуття, як панцир, щоб стихли вулкани всередині. Бо досить ненадійної правди обміну серцевих ритмів, Досить ховати емоції в шумах своєї залежності, Досить виснажуватись від неправильних дій і роздумів - Бо серце не підлягає обміну. Вичерпує свої ресурси.

2021-12-01 17:13:52

2

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Олеся Шевчук

Дякую Наталочко що завжди так високо мене оцінюєте))

Відповісти

2021-12-05 12:54:21

Подобається

Сандра Мей

Мені сподобалось. Не знаю чому , але мене це змушує задуматись про буття життя. Вірш чудовий, естетичний.

Відповісти

2022-11-10 15:08:25

1

Олеся Шевчук

@Сандра Мей Дуже дякую)

Відповісти

2022-11-16 16:38:18

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1545

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

84

0

3601