Грудень
Ця ніч руйнує усі композиції світла і ковтає безкінечністю тіло, І всі рамки дозволеного розсіює в далечині темряви, І кожен біль, що спустошував, знімає, мов брудний одяг, щоб не зчорніло Серце, що одягає забуття, як панцир, щоб стихли вулкани всередині. Бо досить ненадійної правди обміну серцевих ритмів, Досить ховати емоції в шумах своєї залежності, Досить виснажуватись від неправильних дій і роздумів - Бо серце не підлягає обміну. Вичерпує свої ресурси.
2021-12-01 17:13:52
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олеся Шевчук
Дякую Наталочко що завжди так високо мене оцінюєте))
Відповісти
2021-12-05 12:54:21
Подобається
Сандра Мей
Мені сподобалось. Не знаю чому , але мене це змушує задуматись про буття життя. Вірш чудовий, естетичний.
Відповісти
2022-11-10 15:08:25
1
Олеся Шевчук
@Сандра Мей Дуже дякую)
Відповісти
2022-11-16 16:38:18
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8625