Мінус один
Олеся Шевчук
Тепло, зіткане зі щирості, залите подихом осені, Ходить по краю листопаду, визирає стадії холоду, Аби висікти хвилі, що зимою мічені, - Бо холод рівносильний розколу серця. Від пальців, що завчили напам’ять всі вигини тіла, Пальців, що перешіптують голосні і приголосні грудня, Пальців світла - вкриваєшся оберемками весни, Аби не загубитися у мілкості цього божевілля І не втратити віру, коли березень посуне лютого тижні назавше.
2022-11-10 06:46:07
4
0
Інші вірші поета
Winter Вітряне Безцінне Зернятко світла
Інші поети
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2871
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515