******
Сито спогадів розсипається по провулках пам'яті, Щоби виткати локони ніжності на мапі світу, Щоб всі транзити і гирла любові не були забуті, Коли ти входиш у стиглість весни і бачиш сходження цвіту. Ось тобі і вдалося зсунути кордони, що набрались переломних моментів, До мінімалізму, бо весна - це середовище тепла; Кілька її фрагментів - І ти хизуватимешся тим, що навчилась заново дихати. В архіві життя.
2023-01-29 14:37:50
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
цікава думка пронеслась. ( прочитала раніше б та не прийшло сповіщення чи я не догледіла)
Відповісти
2023-02-01 17:13:59
1
Олеся Шевчук
@Сандра Мей дуже дякую))
Відповісти
2023-02-08 17:54:28
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13549
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4506