Я ВЖЕ НЕ ТА...
Я вже не та, що була там, колись, Змінилась так, що і сама дивуюсь. Образи на людей усі забулись, Тепер подіями я іншими керуюсь. Через дрібниці сліз не ллю, І не беру все близько так до серця. Себе й своє життя тепер люблю, Навіть якщо біда мене торкнеться. Не вірю більше у "разом", Бо це, нажаль, лиш пусте слово. Підтримувала всіх щоразу, А мене підтримати? Для чого? Не налякати вже мене нічим, І ображати більш не варто. Щоб порадіти знайду 100 причин, Й усі образи перетворю в жарти.
2021-07-15 06:46:05
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8221