Я ВЖЕ НЕ ТА...
Я вже не та, що була там, колись, Змінилась так, що і сама дивуюсь. Образи на людей усі забулись, Тепер подіями я іншими керуюсь. Через дрібниці сліз не ллю, І не беру все близько так до серця. Себе й своє життя тепер люблю, Навіть якщо біда мене торкнеться. Не вірю більше у "разом", Бо це, нажаль, лиш пусте слово. Підтримувала всіх щоразу, А мене підтримати? Для чого? Не налякати вже мене нічим, І ображати більш не варто. Щоб порадіти знайду 100 причин, Й усі образи перетворю в жарти.
2021-07-15 06:46:05
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2656
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5607