Я ВЖЕ НЕ ТА...
Ольга Шкатула-Дрозд
Я вже не та, що була там, колись, Змінилась так, що і сама дивуюсь. Образи на людей усі забулись, Тепер подіями я іншими керуюсь. Через дрібниці сліз не ллю, І не беру все близько так до серця. Себе й своє життя тепер люблю, Навіть якщо біда мене торкнеться. Не вірю більше у "разом", Бо це, нажаль, лиш пусте слово. Підтримувала всіх щоразу, А мене підтримати? Для чого? Не налякати вже мене нічим, І ображати більш не варто. Щоб порадіти знайду 100 причин, Й усі образи перетворю в жарти.
2021-07-15 06:46:05
7
0
Інші вірші поета
ПТАХ.. А кажуть... КВІТИ У ВОЛОССІ МАЛЕНЬКА КІМНАТА БЕЗ ВІКОН...
Інші поети
Khadeejah_Mansur_
@Khadeejah_Mansur_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2985
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5825