You...

Ruqayyah Jkh

I don't know when I stopped but i did stopped.. Writing about you.. Writing to you.. Writing for you... You woke that part of me four years ago.. It never fell asleep ever since.. Nor have I.. What sort of creature are you.. You awoke the kid,the teen,the adult.. You awoke the broken,restless, terrified.. You awoke the childish,crazy,fun.. You awoke the driven,loyal,passionate.. So much were dormant until you came around.. I had a plan but you gave me purpose.. I waited those Thursdays like believers would wait for Sundays to attend church, Fridays to attend mosque.. Even today I'm still waiting.. For what exactly, I don't know.. To be worshiped is scary.. What if you err.. What if you have flaws.. What if I don't like the part I didn't get to know... But what if I love you even more.. Did blocking me really erased me.. Did ignoring me.. Did pretending not to see me.. Are you convinced you don't care about me.. I am not...

2020-01-11 20:50:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Good concept.

Відповісти

2020-02-05 07:16:49

Подобається

Інші вірші поета

Trust... Solitude... Its not anger... Forgive me...

Інші поети

Victoria Zhyliak

@ZhyVi

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Pratyusha Pathak

@_pratyusha_

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3144

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5246