You...

Ruqayyah Jkh

I don't know when I stopped but i did stopped.. Writing about you.. Writing to you.. Writing for you... You woke that part of me four years ago.. It never fell asleep ever since.. Nor have I.. What sort of creature are you.. You awoke the kid,the teen,the adult.. You awoke the broken,restless, terrified.. You awoke the childish,crazy,fun.. You awoke the driven,loyal,passionate.. So much were dormant until you came around.. I had a plan but you gave me purpose.. I waited those Thursdays like believers would wait for Sundays to attend church, Fridays to attend mosque.. Even today I'm still waiting.. For what exactly, I don't know.. To be worshiped is scary.. What if you err.. What if you have flaws.. What if I don't like the part I didn't get to know... But what if I love you even more.. Did blocking me really erased me.. Did ignoring me.. Did pretending not to see me.. Are you convinced you don't care about me.. I am not...

2020-01-11 20:50:13

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Good concept.

Відповісти

2020-02-05 07:16:49

Подобається

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

5415

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13204