You...

Ruqayyah Jkh

I don't know when I stopped but i did stopped.. Writing about you.. Writing to you.. Writing for you... You woke that part of me four years ago.. It never fell asleep ever since.. Nor have I.. What sort of creature are you.. You awoke the kid,the teen,the adult.. You awoke the broken,restless, terrified.. You awoke the childish,crazy,fun.. You awoke the driven,loyal,passionate.. So much were dormant until you came around.. I had a plan but you gave me purpose.. I waited those Thursdays like believers would wait for Sundays to attend church, Fridays to attend mosque.. Even today I'm still waiting.. For what exactly, I don't know.. To be worshiped is scary.. What if you err.. What if you have flaws.. What if I don't like the part I didn't get to know... But what if I love you even more.. Did blocking me really erased me.. Did ignoring me.. Did pretending not to see me.. Are you convinced you don't care about me.. I am not...

2020-01-11 20:50:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Good concept.

Відповісти

2020-02-05 07:16:49

Подобається

Інші вірші поета

Behind those colours.. Effort... Mother.. Our story...

Інші поети

Anntuanetta

@Anntuanetta

N M

@_winter

Твой человечек

@lania

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2708

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5260