A Girl's 'Love'

Palak Verma

My heart beats are deafened by the silence you gave them, I loved you for so long, is this how you treat me? I know that you know that my love for you was real, And I know that it's true, you don't feel how I feel, I loved you like you will always be my destiny, I can't love someone else like this, I'm trapped in melancholy, My every breath has a song in your name, I can't live without this, it's not like a game, You don't have to love me too, but atleast don't reject me, My love for you was pure, and it will, forever be, And in your love, I have learned to live these days, For all the time that remains, you will forever be my 'always',

2018-06-08 05:44:23

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Радужный алкоголик

Wow, this is really amazing! I'm just in shock, this poem will definitely be included in my list of favorites) Just bravo! P.S. I hope I wrote everything correctly, I just come from Russia and I don’t know English well))

Відповісти

2018-12-25 09:06:19

1

Palak Verma

@Радужный алкоголик thank you so much 😍 yes, you wrote everything correctly in English 😊💞

Відповісти

2018-12-25 16:50:17

1

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7504

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

54

2

4392