A Girl's 'Love'
My heart beats are deafened by the silence you gave them, I loved you for so long, is this how you treat me? I know that you know that my love for you was real, And I know that it's true, you don't feel how I feel, I loved you like you will always be my destiny, I can't love someone else like this, I'm trapped in melancholy, My every breath has a song in your name, I can't live without this, it's not like a game, You don't have to love me too, but atleast don't reject me, My love for you was pure, and it will, forever be, And in your love, I have learned to live these days, For all the time that remains, you will forever be my 'always',
2018-06-08 05:44:23
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Радужный алкоголик
Wow, this is really amazing! I'm just in shock, this poem will definitely be included in my list of favorites) Just bravo! P.S. I hope I wrote everything correctly, I just come from Russia and I don’t know English well))
Відповісти
2018-12-25 09:06:19
1
Palak Verma
@Радужный алкоголик thank you so much 😍 yes, you wrote everything correctly in English 😊💞
Відповісти
2018-12-25 16:50:17
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6304
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2706