A Girl's 'Love'
Palak Verma
My heart beats are deafened by the silence you gave them, I loved you for so long, is this how you treat me? I know that you know that my love for you was real, And I know that it's true, you don't feel how I feel, I loved you like you will always be my destiny, I can't love someone else like this, I'm trapped in melancholy, My every breath has a song in your name, I can't live without this, it's not like a game, You don't have to love me too, but atleast don't reject me, My love for you was pure, and it will, forever be, And in your love, I have learned to live these days, For all the time that remains, you will forever be my 'always',
2018-06-08 05:44:23
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Радужный алкоголик
Wow, this is really amazing! I'm just in shock, this poem will definitely be included in my list of favorites) Just bravo! P.S. I hope I wrote everything correctly, I just come from Russia and I don’t know English well))
Відповісти
2018-12-25 09:06:19
1
Palak Verma
@Радужный алкоголик thank you so much 😍 yes, you wrote everything correctly in English 😊💞
Відповісти
2018-12-25 16:50:17
1
Інші вірші поета
The 'Kid' In You Phoenix Paramour His Parts in Me
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16885
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2462