Broken
Palak Verma
I didn't need you, when I saw you, But I saw in you such a sadness, My wings flew to you, towards the ground, where your broken wings did lie, I let you in my life, I only showed its beautiful sides. I saw you so sad, that I got sad too, I thought you'll need me, but I was wrong, And I just wanted to help, as I knew I could. I fell for you, but you didn't, I got sad too... Now, we're both broken, still fixing each other, And now you're happy, but I'm still sad... You left me on the ground, you're so bad... Will you return back and pick me up? From your "oh so happy world"?? Or will I be lying here, with my broken wings, for some angel to come? You're gone, and I'm still crying, You were broken? You've been lying!! I maybe wrong, but you weren't right too... So tell me!! What I'm supposed to do? Be broken, or be loon?? You didn't see in me, what I saw in you, and now I'll be broken soon...
2018-05-21 03:09:49
3
0
Інші вірші поета
A Girl's 'Love' Image All Around You Midnight's Soul
Інші поети
Zay
@Zay_306
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9020
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12043