Échappée
Tu voles, caressant le vent de mille façons, Tant de ce côté, tant de l'autre, versatile, Délicate et fragile, aux doux frémissements, Tu sembles ne jamais te poser autre part Que sur une blanche épaule ou une eau claire. × La pluie est ta seule ennemie, elle t'alourdit, Te bat, te frappe, te gifle, t'écrase à terre, Petite plume, si bas que le ciel n'est plus Qu'un lointain souvenir tâché de sang carmin. Oh ma petite plume sèche tes larmes, × Que faisais-tu, petite échappée, loin de mes ailes ? Mémé [alexandrins]
2020-10-28 20:19:58
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
KAYSEE
Mais c'est si beauuu
Відповісти
2020-10-30 13:04:02
1
Mémé Paradoxx
@KAYSEE Merci encore ! 😆
Відповісти
2020-10-30 13:04:42
1
KAYSEE
@Paradoxx 😅😂
Відповісти
2020-10-30 13:05:01
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8053