Darling
Mémé Paradoxx
Quand la lune pose Ses rayons sur ton sourire Si tu pouvais m'emporter Avec toi Si seulement Santal et lavande Dessinés dans mon cœur Ne me rappelaient Sans cesse Le temps qui s'étire Combien tu me manques Intrigante Fascinante Nos âmes semblent Fondues d'un même éclair Mais j'ai peur Que ce ne soit qu'un rêve De me réveiller un matin Brusquement L'impression tenace Que c'est un malentendu Une allumette Que j'ai frottée Sans savoir Que le feu brûle Mais si tu pars Reviens Je ne veux rien effacer Je ne veux pas t'effacer Mémé
2022-12-27 22:25:12
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Perdix mercii ☺️
Відповісти
2022-12-28 10:29:05
Подобається
lys
C'est magnifique oh la la 🤩
Відповісти
2022-12-30 10:24:31
1
Mémé Paradoxx
@lys merci beaucoup !
Відповісти
2022-12-30 10:26:49
1
Інші вірші поета
Les choses que j'ai manquées Elle Colère désespérée Échappée
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12437