Oublié
Mémé Paradoxx
Il fait nuit noire. Je viens de me réveiller en sursaut. Encore un rêve dont je ne me souviens pas. La fenêtre est ouverte. La faible lueur de la lune illumine une petite fleur échouée sur la pierre du balcon. Je souris tristement. Elle est comme moi, cette petite fleur. Elle agonise lentement, arrachée à ses racines et à ses compagnes. Sur la dure pierre blanche elle a perdu quelques pétales, comme autant de souvenirs oubliés. Je sens couler une larme sur ma joue. L'analogie est bien charmante par rapport à la réalité. Petite fleur, voici de l'eau. Respire. Et revis. Mémé
2021-02-01 19:14:06
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ᵇᵃʳⁱᵃ
j'adore 💜 c'est juste trop beau 🌆
Відповісти
2021-02-13 17:03:29
1
Mémé Paradoxx
@ ᵇᵃʳⁱᵃ Merci!
Відповісти
2021-02-13 17:24:31
Подобається
Pavla Golstein
Magnifique
Відповісти
2021-04-19 09:01:51
Подобається
Інші вірші поета
Une espèce d'au revoir Gouttes D'Amort Trou noir Humeurs
Інші поети
N M
@_winter
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2172
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12953