Oublié
Il fait nuit noire. Je viens de me réveiller en sursaut. Encore un rêve dont je ne me souviens pas. La fenêtre est ouverte. La faible lueur de la lune illumine une petite fleur échouée sur la pierre du balcon. Je souris tristement. Elle est comme moi, cette petite fleur. Elle agonise lentement, arrachée à ses racines et à ses compagnes. Sur la dure pierre blanche elle a perdu quelques pétales, comme autant de souvenirs oubliés. Je sens couler une larme sur ma joue. L'analogie est bien charmante par rapport à la réalité. Petite fleur, voici de l'eau. Respire. Et revis. Mémé
2021-02-01 19:14:06
17
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
ᵇᵃʳⁱᵃ
j'adore 💜 c'est juste trop beau 🌆
Відповісти
2021-02-13 17:03:29
1
Mémé Paradoxx
Відповісти
2021-02-13 17:24:31
Подобається
Pavla Golstein
Magnifique
Відповісти
2021-04-19 09:01:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4316
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2152