Un trou dans mon cœur
Mémé Paradoxx
Le temps passe Et s'écoule indéfiniment D'une lenteur épuisante Le monde s'est effondré Pour un seul mot Toutes les étoiles du ciel Sont tombées dans l'océan De ma douleur Ombres qui s'étendent dans mon cœur Et coulent à travers le trou béant Mes larmes seront inutiles Ma colère et mon deuil vains Plus de nuances ni d'éclats Amère sensation d'inachevé D'une lueur évanouie D'une lueur qui n'a jamais existée Que dans les yeux de celle qui admirait Je me meurs d'attendre Quelque chose qui n'existe pas Alors je t'adresse des mots invisibles Tu réponds Sans me reconnaître Le temps d'un instant J'oublie mes larmes Puis je retourne tristement Tirer le temps qui recule Incapable de combler Le trou abyssal que tu as fait Mémé
2022-01-22 20:33:35
3
0
Інші вірші поета
Rêve de lune Le lac tranquille de tes yeux Mi Abandon
Інші поети
Truth13
@Truth13
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3341
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2719