Un trou dans mon cœur
Mémé Paradoxx
Le temps passe Et s'écoule indéfiniment D'une lenteur épuisante Le monde s'est effondré Pour un seul mot Toutes les étoiles du ciel Sont tombées dans l'océan De ma douleur Ombres qui s'étendent dans mon cœur Et coulent à travers le trou béant Mes larmes seront inutiles Ma colère et mon deuil vains Plus de nuances ni d'éclats Amère sensation d'inachevé D'une lueur évanouie D'une lueur qui n'a jamais existée Que dans les yeux de celle qui admirait Je me meurs d'attendre Quelque chose qui n'existe pas Alors je t'adresse des mots invisibles Tu réponds Sans me reconnaître Le temps d'un instant J'oublie mes larmes Puis je retourne tristement Tirer le temps qui recule Incapable de combler Le trou abyssal que tu as fait Mémé
2022-01-22 20:33:35
3
0
Інші вірші поета
Le lac tranquille de tes yeux Échappée Aveugle Rêve de lune
Інші поети
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3447
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5675