Une espèce d'au revoir
Une espèce d'au revoir Un murmure au milieu de la nuit Qui sonne bizarre Comme une cloche esseulée Le mot le plus effrayant Et pourtant prononcé Par l'être préféré Je te regarde Tu me regardes À l'imparfait Je te regarde Encore Parce qu'on cherche toujours Ce qu'on a perdu Dans tes yeux bleus Il n'y a plus mon reflet À la fin Il ne reste que Nos cœurs en cendre De s'être trop aimés De s'être mal aimés Mémé
2024-07-16 17:34:22
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6428
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13213