Бог помер ©Ніцше
Син Шлюхи
Я богохульник вже давно, Хоч пив із ложки я вино, Та народився я вже грішним, Ну в чому сенс ходить невтішним? Я хрести з себе познімав, А мати каже:"Ти достав, Вдягни, а то біда і смерть!"– А я кажу їй:"Сипай дерть, Мене давно не врятувати, Якої б не напхала вати, Для мене Бог – це як цигани, Вважай, дитина сатани". І так, не Бог це зло створив таки, А абсолютно навпаки: Із зла проліз світленький промінь, І підняли навколо гомін, Що він могутніший творець, І наробив людських сердець. А в дійсності і сил нема, І райського саду едема. Все напридумане – брехня, Яка лиш обвива терня. Не вірю я у Ваші речі Для фанатичної старечі. І як би хто там не лякав, Я б Бога на двобій позвав, Де ж вся та сила, БУУУУ, страшна? Боюсь я лиш, мала труна...
2023-06-25 21:23:28
1
0
Інші вірші поета
Rattenkönig Лицемірство Ціна думки = 2 гривні Було діло
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283