Бог помер ©Ніцше
Я богохульник вже давно, Хоч пив із ложки я вино, Та народився я вже грішним, Ну в чому сенс ходить невтішним? Я хрести з себе познімав, А мати каже:"Ти достав, Вдягни, а то біда і смерть!"– А я кажу їй:"Сипай дерть, Мене давно не врятувати, Якої б не напхала вати, Для мене Бог – це як цигани, Вважай, дитина сатани". І так, не Бог це зло створив таки, А абсолютно навпаки: Із зла проліз світленький промінь, І підняли навколо гомін, Що він могутніший творець, І наробив людських сердець. А в дійсності і сил нема, І райського саду едема. Все напридумане – брехня, Яка лиш обвива терня. Не вірю я у Ваші речі Для фанатичної старечі. І як би хто там не лякав, Я б Бога на двобій позвав, Де ж вся та сила, БУУУУ, страшна? Боюсь я лиш, мала труна...
2023-06-25 21:23:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4592
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3899