Бог помер ©Ніцше
Я богохульник вже давно, Хоч пив із ложки я вино, Та народився я вже грішним, Ну в чому сенс ходить невтішним? Я хрести з себе познімав, А мати каже:"Ти достав, Вдягни, а то біда і смерть!"– А я кажу їй:"Сипай дерть, Мене давно не врятувати, Якої б не напхала вати, Для мене Бог – це як цигани, Вважай, дитина сатани". І так, не Бог це зло створив таки, А абсолютно навпаки: Із зла проліз світленький промінь, І підняли навколо гомін, Що він могутніший творець, І наробив людських сердець. А в дійсності і сил нема, І райського саду едема. Все напридумане – брехня, Яка лиш обвива терня. Не вірю я у Ваші речі Для фанатичної старечі. І як би хто там не лякав, Я б Бога на двобій позвав, Де ж вся та сила, БУУУУ, страшна? Боюсь я лиш, мала труна...
2023-06-25 21:23:28
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2449
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019