Щоб
Щоб написати вірша, треба знатися з римою, Щоб написати листа, треба знатися з буквою, Щоб сказати слова, треба знатися з мовою, Щоб вигадувать щось, треба знатися з думою. А мені що робити? Я знаю лиш силу залежності Від інтернету, рідких і сипких речовин, соцмереж, порно, смерті розумових клітин І все це до безмежності І в цьому всьому людству доводиться гнити "Важко жити, тяжко вмерти",– Хтось сказав, а інші вкрали, Єдину частину слави забрали; Тільки таку філософію сповідують смерди. Людина – розвиток потенціалу Кожен день маєш вчитись, Щоб не стояти на місці Й стогнувати в колисці, А думками сочитись Замість того, щоб ховатись під ковдру задбалу...
2023-06-25 21:16:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3243
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5305