Щоб
Щоб написати вірша, треба знатися з римою, Щоб написати листа, треба знатися з буквою, Щоб сказати слова, треба знатися з мовою, Щоб вигадувать щось, треба знатися з думою. А мені що робити? Я знаю лиш силу залежності Від інтернету, рідких і сипких речовин, соцмереж, порно, смерті розумових клітин І все це до безмежності І в цьому всьому людству доводиться гнити "Важко жити, тяжко вмерти",– Хтось сказав, а інші вкрали, Єдину частину слави забрали; Тільки таку філософію сповідують смерди. Людина – розвиток потенціалу Кожен день маєш вчитись, Щоб не стояти на місці Й стогнувати в колисці, А думками сочитись Замість того, щоб ховатись під ковдру задбалу...
2023-06-25 21:16:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9132
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5769