Біль

Pirania Artist

Невпевнено та не сміливо, Крокуємо під свій вівтар. Для тебе це є теж важливо: Ти мрієш досягти до хмар. Та мрії ті хіба здійснені? Хіба ти зможеш йти? Очі твої страждені, Та й ті прямують до мети! Ти впевнений в цьому? Я ж розумію, що звичайно ні. Тіло відчуває скажену втому, Та й те не падає, ні-ні! Тебе це знову поховає? А сам б цього хотів? І мозок твій давно палає, Та він не відмовляється від своїх слів! Твій вогник вже згасає? Надія покидає запал мрій? І дух твій вже вмирає, Але ж і він витримує цей біль! Так знай же те, що ти прямуєш! І щоб не було - шлях цей твій. Якщо ти подих затамуєш, То все...Не буде шляху, не буде більше твоїх мрій. Присвячується в першу чергу всім тим, хто це розуміє, відчуває, плаче від цього та страждає. KILLER YOUR BOREDOM

2020-01-02 18:39:03

Інші вірші поета

Безнадії Егоїст Життя Різдво

Інші поети

Ms. Nothing

@ms_nothing

Писатель В Кофейном Кардигане

@Ann_Ariss_

Jhordan Ortiz

@jhordan_ortiz

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2182

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16805