Театр
Твої думки, білі, як молоко, стікають по тілу у склянку, Ти купуєш мені Солодкаве вино І зриваєш для мене кульбабки. Ти лежиш на печі І твої цвіркуни Цокотять про казки і про міфи А твої слова Залишають сліди Як на хвилях коралові рифи. Я люблю шоколад І гуляти вночі І, можливо, шукаю пригоди. А ти любиш дівчат І весь той шоколад Не куштуєш – купуєш з вигоди. Я дивлюся на піч, Ти шукаєш на ніч, Горобцям попід дахом аж смішно. З тих жовтеньких кульбаб, Як я їм шоколад І як погляд тримаєм безгрішно.
2021-08-14 15:53:36
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1962
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8369