Театр

Владислава Тріус

Твої думки, білі, як молоко, стікають по тілу у склянку, Ти купуєш мені Солодкаве вино І зриваєш для мене кульбабки. Ти лежиш на печі І твої цвіркуни Цокотять про казки і про міфи А твої слова Залишають сліди Як на хвилях коралові рифи. Я люблю шоколад І гуляти вночі І, можливо, шукаю пригоди. А ти любиш дівчат І весь той шоколад Не куштуєш – купуєш з вигоди. Я дивлюся на піч, Ти шукаєш на ніч, Горобцям попід дахом аж смішно. З тих жовтеньких кульбаб, Як я їм шоколад І як погляд тримаєм безгрішно.

2021-08-14 15:53:36

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11227

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

16

4094