Він був колючий, вона була ніжна...
Він був колючий, вона була ніжна. Йому б у гори, а їй до підніжжя. Вона все тонула, а він все згорав Її кликали зорі, а він спав. Його запах – весна, її запах – мінорний, Її колір червоний, а його – чорний. Він був би початок, вона була б край, Якби не зелений чай. Якби ніхто не вигадав ще книжок, Не було серіалів і казок, Якби не розмови, якби не минуле й коти, «Вона» була б я, а «він» був би ти. Але він був колючий, вона була ніжна, Він дістався до гір, а вона – до підніжжя, Їй муркочуть коти, його затишок – чай, Для когось – то Пекло, для когось – то Рай.
2021-03-08 22:56:36
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8755
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4094