Він був колючий, вона була ніжна...
Він був колючий, вона була ніжна. Йому б у гори, а їй до підніжжя. Вона все тонула, а він все згорав Її кликали зорі, а він спав. Його запах – весна, її запах – мінорний, Її колір червоний, а його – чорний. Він був би початок, вона була б край, Якби не зелений чай. Якби ніхто не вигадав ще книжок, Не було серіалів і казок, Якби не розмови, якби не минуле й коти, «Вона» була б я, а «він» був би ти. Але він був колючий, вона була ніжна, Він дістався до гір, а вона – до підніжжя, Їй муркочуть коти, його затишок – чай, Для когось – то Пекло, для когось – то Рай.
2021-03-08 22:56:36
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1894
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12646