Українська ніч
Світить, світить місяченько, І зорі палають – Все, що видно за віконцем, Тим, що очі мають. Світить, світить місяченько В хаті ж – ані свічки Заливає місяць небо, І поля, і річку. Світить, світить місяченько, Та гримлять гармати, Всіх дітей збира до купи Налякана мати Світить, світить місяченько Тихо опівночі, Бабця молить за онуків І втирає очі Світить, світить місяченько Там, коло порога Наостанок всілись батько – Завтра вже дорога. Світить, світить місяченько І немає краю, Тільки зорі і гармати Розбрелись по гаю. Світить, світить місяченько Залива долину Сестри тихо, а співають Пісню про калину. Світить, світить місяченько Покрива стодолю А брати вбираються Виборювать волю. Світить, світить місяченько, Соловей німує А кохана у дорогу Любчика цілує. Світить, світить місяченько Не чути і вітру Тільки місяць і гармати Забили макітру Світить, світить місяченько І не замовкає Своїм сяйвом Україну Міцно обіймає Світить, світить місяченько Що йому ті кулі Він дітей вкладає спати: «Налетіли гулі…» Світить, світить місяченько Що йому гармати Він злостиву темряву Шарпає на шмати. Світить, світить місяченько Вперто серед степу Замість шаблі йому світло А за шолом – небо Світить, світить місяченько Колиха родину Забавля через віконце Злякану дитину. Світить, світить місяченько Прямо перед хати – Дозволя коханого З бою виглядати. Світить, світить місяченько Кожного вартує Навіть того соловейка Що всю ніч німує. Світить, світить місяченько Хоч ревуть гармати, А за правду навіть місяць Буде воювати!
2022-10-09 15:52:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14983
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3905