Українська ніч
Світить, світить місяченько, І зорі палають – Все, що видно за віконцем, Тим, що очі мають. Світить, світить місяченько В хаті ж – ані свічки Заливає місяць небо, І поля, і річку. Світить, світить місяченько, Та гримлять гармати, Всіх дітей збира до купи Налякана мати Світить, світить місяченько Тихо опівночі, Бабця молить за онуків І втирає очі Світить, світить місяченько Там, коло порога Наостанок всілись батько – Завтра вже дорога. Світить, світить місяченько І немає краю, Тільки зорі і гармати Розбрелись по гаю. Світить, світить місяченько Залива долину Сестри тихо, а співають Пісню про калину. Світить, світить місяченько Покрива стодолю А брати вбираються Виборювать волю. Світить, світить місяченько, Соловей німує А кохана у дорогу Любчика цілує. Світить, світить місяченько Не чути і вітру Тільки місяць і гармати Забили макітру Світить, світить місяченько І не замовкає Своїм сяйвом Україну Міцно обіймає Світить, світить місяченько Що йому ті кулі Він дітей вкладає спати: «Налетіли гулі…» Світить, світить місяченько Що йому гармати Він злостиву темряву Шарпає на шмати. Світить, світить місяченько Вперто серед степу Замість шаблі йому світло А за шолом – небо Світить, світить місяченько Колиха родину Забавля через віконце Злякану дитину. Світить, світить місяченько Прямо перед хати – Дозволя коханого З бою виглядати. Світить, світить місяченько Кожного вартує Навіть того соловейка Що всю ніч німує. Світить, світить місяченько Хоч ревуть гармати, А за правду навіть місяць Буде воювати!
2022-10-09 15:52:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3724
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935