Забуття
Владислава Тріус
Розвій мою душу за вітром, І думки над дубами розвій, Може, десь, над зірками і миром, Розхлюпочеться наш прибій... Попали в моїй пам'яті листя, Де писались рожеві вірші, Забери всі пісні, як годиться, Потопи, що були, листи, Потрощи мої сльози і сміхи, Перебий мені день і ніч, Де фігурки й узвари, як ліки, Де словами й очима навстріч, Знищи так, щоб ніколи й нікому І назавжди піди, де прибій, І розвій мою пам'ять додолу, І мене над дубами розвій...
2021-12-14 11:09:53
3
0
Інші вірші поета
Твоє сонце Вона складала білизну й ламала всі мости... Човен Зорі й орбіти
Інші поети
سٰـآيْ
@saejinee_exo
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4476
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2854