Забуття
Розвій мою душу за вітром, І думки над дубами розвій, Може, десь, над зірками і миром, Розхлюпочеться наш прибій... Попали в моїй пам'яті листя, Де писались рожеві вірші, Забери всі пісні, як годиться, Потопи, що були, листи, Потрощи мої сльози і сміхи, Перебий мені день і ніч, Де фігурки й узвари, як ліки, Де словами й очима навстріч, Знищи так, щоб ніколи й нікому І назавжди піди, де прибій, І розвій мою пам'ять додолу, І мене над дубами розвій...
2021-12-14 11:09:53
3
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10286
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5026