Зорі й орбіти
Владислава Тріус
Я бачу, як на мене сипляться твої зорі й орбіти, А дерево за вікном зустріча кришталеві ранки, Всі люди говорять небу для чого і як треба жити І посипають сіллю бетонні ґанки. Я чую як сонячний пил застеляє моє підвіконня, Обличчя твоє цілувавши зморшками сміху, І люди-коти на душі муркотять сонно, Коли вечір вмикає світло в моєму лігві. Десь там за очима, що дивляться сонцем і медом, Вплітаєш думки недосліджені сонцем у квіти Кожна людина має окреме небо, І я бачу як ти розсипаєш зорі й орбіти.
2021-03-30 08:53:45
4
0
Інші вірші поета
Абрикоси Вона йшла і губилась, падала і вставала... Вона складала білизну й ламала всі мости... Сьома ранку
Інші поети
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11012
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4235