Привіт
Владислава Тріус
Привіт, снігу-сніжиську, що затрушує стежини мого власного Я Як тобі там, серед хмар, пів грудня, серденько, спалося? Східці моїх бажань чекали на тебе щодня Але, за законами неба, як мало статися - сталося... Привіт, снігу-сніжиську, про якого думала, що вже не вернЕш, Як тобі там, між дерев, на душу мені опадається? Буває отак: незворотнє, а ти його ждеш і ждеш І воно, як твоє, неодмінно сніжиськом до вікон вертається.
2021-12-20 18:42:10
1
0
Інші вірші поета
Забуття Твої "Мурки" Немає Вона складала білизну й ламала всі мости...
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3813
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4132