Привіт

Владислава Тріус

Привіт, снігу-сніжиську, що затрушує стежини мого власного Я Як тобі там, серед хмар, пів грудня, серденько, спалося? Східці моїх бажань чекали на тебе щодня Але, за законами неба, як мало статися - сталося... Привіт, снігу-сніжиську, про якого думала, що вже не вернЕш, Як тобі там, між дерев, на душу мені опадається? Буває отак: незворотнє, а ти його ждеш і ждеш І воно, як твоє, неодмінно сніжиськом до вікон вертається.

2021-12-20 18:42:10

Інші вірші поета

Cьогодні була гроза... Твої "Мурки" Абрикоси Човен

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

vlusya

@vlusya

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1876

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1386