Привіт
Привіт, снігу-сніжиську, що затрушує стежини мого власного Я Як тобі там, серед хмар, пів грудня, серденько, спалося? Східці моїх бажань чекали на тебе щодня Але, за законами неба, як мало статися - сталося... Привіт, снігу-сніжиську, про якого думала, що вже не вернЕш, Як тобі там, між дерев, на душу мені опадається? Буває отак: незворотнє, а ти його ждеш і ждеш І воно, як твоє, неодмінно сніжиськом до вікон вертається.
2021-12-20 18:42:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3425