Привіт
Привіт, снігу-сніжиську, що затрушує стежини мого власного Я Як тобі там, серед хмар, пів грудня, серденько, спалося? Східці моїх бажань чекали на тебе щодня Але, за законами неба, як мало статися - сталося... Привіт, снігу-сніжиську, про якого думала, що вже не вернЕш, Як тобі там, між дерев, на душу мені опадається? Буває отак: незворотнє, а ти його ждеш і ждеш І воно, як твоє, неодмінно сніжиськом до вікон вертається.
2021-12-20 18:42:10
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1801
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1664