НОВИЙ РIК
Андрій Лаврик
Мерехтить моє місто мільйоном гірлянд, Мовби кажучи: «Носа не хнюп!». Вже опівночі наш черговий гарант Скаже нам чергову брехню. Відкупорить пляшку двірник і клерк. Перший тост. Їх ще буде багато. І сусід-дебіл бахне феєрверк, Що йому вартував три зарплати. Хтось тобі бажає здійснення мрій. Дзвін бокалів та цокіт склянок. Новий рік – це час нетверезих обійм, Й нездійсненних собі обіцянок. Пахнуть святом сонячні мандарини, Порожніють миттєво столи. На порозі рік чергової тварини. А по-людськи нам жити коли?
2023-01-16 14:30:47
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Вірно!
Відповісти
2023-01-16 14:31:10
Подобається
Інші вірші поета
Вся жизнь – как море: то тишь да гладь КАНОНАДА Осень научит СТАРИК И МОРЕ
Інші поети
Josephine schultz
@josephine_schultz
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4455
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2363