Что делать теперь? Хоть скули
Андрій Лаврик
Что делать теперь? Хоть скули. К тебе не попасть мне в гости. Вчера задубевшей земли Я в яму швырнул три гОрсти. В разверзшейся пастью могиле Виднелась обивки синь. Лишь певчие хором выли: «Ныне и присно! Аминь!» Мир жизнь как свечу оплавил. Ты в ангельском хоре солируй, А нам поп обрюзгший гнусавил Крестясь: «Господи, помилуй!». А ветер шептал мне: «Худо». Туман был в лучах фиолетов. Ты в мире потерь, откуда Не купишь обратных билетов. Свой век на часах отмерь - Такая для всех награда нам. И память моя теперь Пропахнет тоской и ладаном. Но там - под землёй - тебя нет. И это всё ложь. Не так ли? Тела – только временный след. А похороны - спектакли. Бездумно. Грешно. День за днём Бежим, словно лошади в мыле. И лишь после смерти живём Во всех, кого мы любили.
2023-02-09 09:47:41
1
0
Інші вірші поета
НОЯБРЬСКОЕ НАСТРОЕНИЕ Впусти сентябрь в открытое окно ДОСКОНАЛІСТЬ ДЕНЬ ПОГАС
Інші поети
Tiffany
@Aphrodite03100224
емоція
@mijnlief
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617