Любимого имени мёд

Андрій Лаврик

Луна жемчужною брошкой Сверкает в небесной петлице. А полночь чёрною кошкой Крадётся по черепице. Врывается сумрак в окна, Как ластик, стерев детали. И тьма свернулась у ног на Скомканном одеяле. Скатилась звезда слезою. Пополнила память трофеи. А сны кружат надо мною, Как старые добрые феи. За миг до падения в омут, В котором нас встреча ждёт, Так сладостно губы тронут Любимого имени мёд.

2023-02-10 07:26:02

Інші вірші поета

ЛЁГКОСТЬ БЫТИЯ БЕЗНАДЁЖНОЕ Ночь поглощает мир Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами

Інші поети

Ольга)))

@levolga

Oliver Schatz

@welario

Яна Грузицька

@yana_gruzitska

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4928

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6653