Душе любить не запретишь
Андрій Лаврик
Душе любить не запретишь. Хоть оберни её туманом, А хоть броди мертвецки пьяным. И всё равно, что говоришь,- Душе любить не запретишь. Былое вряд ли кто забудет. Прохладу сумрачных аллей, И танец пары журавлей. Хоть память бытом и остудит, Былое вряд ли кто забудет. Всё ж от себя не убежишь. Нахлынет грусть потоком лавы. Былые вспомнятся забавы Лишь дождь остудит спины крыш. Всё ж от себя не убежишь. О, жизнь, Ты пыл любой остудишь! Что взять с пустого сундука? Пусть он и не протрух пока. Внутри я мёртв. Как тут осудишь? О, жизнь, Ты пыл любой остудишь
2023-01-23 12:26:07
2
0
Інші вірші поета
Амур промахнулся, такое бывает ТWO FUNNY SWANS И ЖИЗНИ БЫ НЕ ПОЖАЛЕЛ Как жаль ...
Інші поети
박 윤두
@Dambi001
fellegzuhatag
@fellegzuhatag
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5479
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4740