ШАРТРЁЗ
Андрій Лаврик
Город в небо смотрел, как святой, Перекрёстком дорог распятый. Когда я потерял свой покой, Цвёл сиренью твой май двадцать пятый. На автобус спешили дачники. Мир притих в ожидании гроз. На тебе сарафан был прозрачненький Неземного оттенка шартрёз. Бахромой расцветали каштаны – Сотни тысяч весны парашютов. Все влюблённые - великаны В мире мелочных лилипутов. И когда отболит моя рана, Я уйду в мир пылающих грёз, Словно фильм мне крути беспрестанно: Город. Небо. Каштаны. Шартрёз.
2023-01-17 19:44:45
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Красиво
Відповісти
2023-01-17 19:56:37
Подобається
Інші вірші поета
ПРАВДА ТОТ, КТО СТОЯЛ НА ВЁРСТКЕ ЗЕМНЫХ НАШИХ СУДЕБ ... Нежно ты звучишь ОСЕННЕЕ
Інші поети
Nge Lay
@nge_lay_yhs4
bas_mala
@bas_mala
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1366
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1628