КАК НИ КУТАЙСЯ
Как ни кутайся, а мороз надаёт по шее. День от холода вдвое скукожился, да и чёрт с ним. Потерявший надежду осенью станет злее. Потерявший любовь поплачет и станет чёрствым. Так искал, но в толпе не нашёл твоего лица. Не подумай, что промышляю я шпионажем. В октябре появляется в голосе хрипотца. Ну такая, как у курильщиков с долгим стажем. Урожай собрали. Пора бы подбить итог. Как цыплят по осени мёртвые чувства считаем. В октябре любой потерян и одинок, И печаль свою глушит отнюдь не душистым чаем. Напишу твоё имя, сперва подышав на стекло. У всего настоящего век, к сожалению, краток. Но мне хочется верить, что там, где ты, там тепло. Если нет, не ходи на улицу без перчаток. У меня никаких обновлений, помимо щетины. Да ещё без дурацкой шапочки мёрзнут уши. Я надеюсь, тебя на работе не бесят кретины. И что ты подпеваешь любимому треку в дУше. Поклоняясь осеннему солнцу как божеству, Воробьи шумной стайкой усыпали подоконник. Да, ещё мне приснилось, что ты поджигаешь листву. Вот сижу и с опаской листаю в инете сонник.
2023-02-03 06:55:58
1
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1189
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3995