Когда полночь уже без малого
Когда полночь уже без малого, И декабрь отражён в окне. Новогоднее обжиралово Гордо шествует по стране. Триумфально, как Санта Клаус, С песней, пляской и мишурой, Наступает жратва без пауз, Прерываясь на сон порой. Это вложено в нас генетически. Это наш всенародный спорт. В рот отправлены автоматически Рыба, мясо, сыры, и торт. Оливье, винегрет, шампанское, Холодец и с икрой бутерброд. Вслед за ним мандаринка испанская, Буженина, чизкейк и компот. Плов, котлеты, картошка, водка. Как бы тут не отдать концы! Ждёт ещё нас под шубой селёдка, Ананасы, грибы, огурцы. И неделю ещё, как будильник, Чувству меры наперекор, Сладко манит нас холодильник На дневной и ночной дожор. ************************************* Все возможные праздники встречены, Лишь живот наш ворчит – бунтарь. Это шепчет желудок печени: «Слава Богу, уже февраль …»
2023-02-02 10:00:31
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3610
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617