Мовчи. Бережи почуття. Ані пари із вуст
Андрій Лаврик
Мовчи. Бережи почуття. Ані пари із вуст. Слова ліліпутами роблять кремезних титанів. Кохання – мов лихо стихійне. Це як землетрус, А зовсім не шмарклі з дешевих любовних романів. Відболіли прощання, загоїлись рани душі, Дні крокують у прірву – нікчемні, безглузді та кволі. Змили наші сліди з вулиць пам’яті вперті дощі. І від зливи думок не рятують надій парасолі. Та повернуться спогади, наче птахи навесні, Щоб згадалось мені в цьому світі – від туги німому, Що всі наші зізнання й цілунки були голосні Й мали присмак міцного чилійського темного рому. Щось, напевно, в коханні божественне все ж таки є. Поміж горя, ненависті, ґвалту, насилля та бруду Знов і знов на папері римую ім’я я твоє І воно є сильнішим за будь-яку магію Вуду.
2023-02-02 16:28:23
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Неперевершено!
Відповісти
2023-02-02 20:31:02
Подобається
Інші вірші поета
БЫТЬ ПРИЧИНОЙ ПЛАСТИЛИНОВЫЕ ЛЮДИ Полёт стрелы ОДОЛЖИ МНЕ ВЛЮБЛЁННОЕ СЕРДЦЕ
Інші поети
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3219
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16455