Скорый поезд
Скорый поезд Карловы Вары-Пльзень-Брно-Прага. У тебя пересадка на Нюрнберг. Потом - Милан. Наша любовь – географическая сага. Винегрет из городов, отелей, границ и стран. Нам в школе Земля казалась огромной. Это Был жутчайший, заезженный, глупый стереотип. Оказалось, что на деле наша планета Микроскопична, как песчинка в пустыне Намиб. Есть величины громадней. Ты вглубь посмотри. Вот тебе вход в знаменитый мистический астрал. У любого собственный микрокосмос внутри: У одних Вселенная, у других – душный подвал. По личным тем мирам туристы ходят сворой. Мимо наших Колизеев, баров, морей и скал. У тебя в душе есть улица, на которой Никто, кроме меня, ещё никогда не бывал.
2023-02-08 18:53:23
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8282
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4889