Мискаст

Андрій Лаврик

Современное общество рангов, виз, каст. Бренды, рейтинги, чарты, репосты и лайки. В нашем мире случился ужасный мискаст. И всю власть захватили потомки Незнайки. Погорелый театр на гастролях. Опля! Цирк уродов – в какой кабинет не зайдите. Это в море все крысы бегут с корабля, А у нас закрома охраняет вредитель. А у нас кто наглее, тот, значит, и прав. А у нас кто со связями, тот при короне. Можно титул купить только совесть продав. Чем объёмнее зад, тем удобней на троне. Но раздача ролей соразмерна искусству. Только так может выйти какой-нибудь толк. А у нас что? Козёл караулит капусту. А козла сторожит мясо любящий волк.

2023-02-09 07:09:40

Інші вірші поета

Прости. Я слёз твоих не стою 5 ВРЕДНЫХ СОВЕТОВ Задушевным немым упрёком Спокойствие души храни, как клад

Інші поети

papa emmanuel

@papa_emmanuel

Renad Repors

@renad_repors

purple_ninja_dragon

@purple_ninja_dragon

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16383

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5504