ДЕСТРУКТИВНОЕ
Андрій Лаврик
«Мы всегда разрушаем то, что любим больше всего.» (Оскар Уайльд) Перед этим бессильны боги. Безнадёга - сродни могиле. Было круто! Но в эпилоге Мы разрушили то, что любили. Вырывают объятья вЕтра Вековые дубы с корнями. Расстояние меньше метра Злую шутку играет с нами. Так волна размывает берег. Время точит часы на запчасти. Децибелы моих истерик Убивают надежду на счастье. Сокрушает природа горы, Солнце Землю испепеляет. Все мы – вздорные глупые воры - Каждый сам свой карман обчищает. Пунктуация рушит строчку, - Ищем смысл, простоту отбросив. Даже лист разрушает почку - Как заметил старик Иосиф. Все скандалы и пантомимы – Катастрофы от искушений. Но масштабы любви измеримы Лишь масштабами разрушений.
2023-02-05 10:01:09
1
0
Інші вірші поета
ОДЕССКОЕ А НАША ДОЧЬ ОБЯЗАТЕЛЬНО ВЫРАСТЕТ ЛУЧШЕ НАС Предрассветный романс Печать годов на любом человеке
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2191
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5544