ОСЕННИЙ СОНЕТ
Когда весь мир одет в осенние тона, И дышит холодом уставшая планета, В твоих глазах рождается весна, В твоей улыбке расцветает лето! Ты – сон, которым грезят наяву, Восходишь, словно солнце на Востоке. Тебе – как неземному божеству - Я на алтарь кладу все эти строки. Небесный свод – твоей души покров, Немею от заклятья приворота. Ты создана для ласк и для стихов, Как птицы для свободного полёта. А что есть ночь? В любви – лишь миг, в разлуке - вечность! Ты страсти дочь, чьё имя - Безупречность.
2023-01-28 20:23:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8034