РАССВЕТ В ЛЕСУ
Луна в реке купалась нагишом – Ну прямо Шамаханская царица. Напуганная солнечным лучом, Она в рассветной дымке растворится. Виденье это в сердце сберегу, Не утоплю его в речном потоке. Сижу один в тиши на берегу И на песке слагаю эти строки. Рассвет окрестность красит жгучей хной, Волшебник-ветер шепчет заклинания. Природа вторит иволгой лесной, И в этом щебете все тайны мироздания. В пыли и шуме тонут города, Но мы с тобой в любимцах у Фортуны. И нас влечёт течение туда, Где спят на дне серебряные луны.
2023-02-01 20:34:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5029
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13300