У ЧЕРЗІ ЗА ЩАСТЯМ
Андрій Лаврик
Чуєш? Це молодість тихо минає В чварах та сумнівах, в смуті та змовах. Це дні, мов сумна вороняча зграя, Кружляють та губляться в темних дібровах. Бачиш? Це люди у черзі за щастям. Тримають минуле в масних долонях. Пишаються ним, ніби першим причастям. А що в нагороду їм? Срібло на скронях. Спробуй на смак, відчувай на дотик Кожну хвилину свого існування. Рідна людина чіпля, мов наркотик, Якщо ваша зустріч, ймовірно, остання. З часом все суще втрачає суттєвість. І до чудес мимоволі звикаєш. Саме у цю дивовижну миттєвість Крізь тебе проходить життя. Відчуваєш?
2023-02-01 23:42:27
1
0
Інші вірші поета
Береги её, Господи ПЯТНИЦА Где ты находишь всех этих шутов? Сердцу много не нужно жилплощади
Інші поети
sambridhi
@sam6ridhi
Sera Swing
@Seraloe
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2452
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13408