В «ВАЙБЕРЕ» КОНТАКТОВ БОЛЬШЕ ТЫЩИ
В «Вайбере» контактов больше тыщи, Каждую минуту лютый спам. А когда поддержки чьей-то ищешь, Не с кем пообщаться по душам. Видишь сотню лайков и хмелеешь, Ты «Фейсбук» считаешь своим царством. Но когда ангиной заболеешь, Кто из них помчится за лекарством? И «Вконтакте» важен ты, конечно. В «Твиттере» друзья со всей планеты. А случись пропасть тебе навечно, Кто-то спросит, что с тобой и где ты? В наш истерзанный гнилым позёрством век, Друг для друга служим мы товаром. Никому не нужен человек, Все обеспокоены пиаром.
2023-01-18 10:43:29
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мартин ІДЕН
Хорошо
Відповісти
2023-01-18 11:05:00
Подобається
Julia K
Точно! Отличный стих)
Відповісти
2023-01-18 21:06:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1410
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3932