Я ТАСКАЛ ТЕБЯ В СЕРДЦЕ
Я таскал тебя в сердце, как в рюкзаке, и знаешь, Говорят, любишь тех, из-за кого страдаешь. Это как компенсация за погибшие нервные клетки, А душе трепыхаться, словно пойманной рыбе в сетке. Лишь бездомный оценит крышу над головой, Будет рад так лучу надежды во тьме слепой, Голодавший способен прочувствовать вкус еды, Тот, кто жаждал, пойдёт на всё за глоток воды. Ты мне дом, и свет, и вода, и снедь, Без тебя – замёрзнуть и умереть. Окунуться в вечность, познав забвение, И бродить, как бледное привидение. Не пишу стихов на счетах и чеках, Не гнездятся сны на уставших веках. И от дикой мысли: «Все меня бросили», - Отдаёт пугающим эхом осени.
2023-01-31 21:29:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084