За лето, не чокаясь
За лето, не чокаясь, пили из пластика. У осени нашей тоска первоклассника. И смотрит, бедняга, шальными глазами: Куда-то ведут, а зачем - не сказали. И сыпятся листья, готовятся веники, На тёплые чувства навешены ценники. В ту пору, когда все иллюзии зыбки, Особенно дорого ценишь улыбки. Взлететь бы до неба, жаль сердце – мой груз. Попробуй прощанье - как блюдо - на вкус. Солёные слёзы горчат, словно кофе, Ведь наша разлука сродни катастрофе. Надеждам, как ведьмам, готовим костры. Так строятся тюрьмы. Так гибнут миры. Поставили сдуру всё лето на карту, Теперь нас поймали, и садят за парту. Лишь память в далёкие сны эмигрирует - Так осень в реальность мечты конвертирует.
2023-01-28 09:13:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5035
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2285