Бузинова стежка
Зачарований шлях бузиною поріс.
Ти, герою, тікай-но хутчіше у ліс
Через відьми кільце, де луна дикий сміх,
Ти позбудешся всіх темних страхів своїх.
У пітьму й глушину ти біжи. Не втрачай
Ту стежину, що виведе за небокрай.
А відьомське прокляття вже не омине.
І додому, герою, ти не повернеш.
А краса тої відьми - омана і смерть.
Її мова - отрута. Цілунки, мов мед.
Вабить ліс. Але виходу звідти нема,
Бо вже темрява очі твої огорта.
Проте вибрав свій шлях, та прихований він.
Поклик крові не зможеш приборкати свій.
По стежині у чорнії гори крокуй.
Уперед утікай, босих ніг не шкодуй.
Ти, герою, вже проклятий. І до людей
Більш не підеш. Ти вовком став серед тіней,
Бо пройшов забороненим диким шляхом,
Бузиною обплутаним і бур'яном.
Ти, герою, тікай-но хутчіше у ліс
Через відьми кільце, де луна дикий сміх,
Ти позбудешся всіх темних страхів своїх.
У пітьму й глушину ти біжи. Не втрачай
Ту стежину, що виведе за небокрай.
А відьомське прокляття вже не омине.
І додому, герою, ти не повернеш.
А краса тої відьми - омана і смерть.
Її мова - отрута. Цілунки, мов мед.
Вабить ліс. Але виходу звідти нема,
Бо вже темрява очі твої огорта.
Проте вибрав свій шлях, та прихований він.
Поклик крові не зможеш приборкати свій.
По стежині у чорнії гори крокуй.
Уперед утікай, босих ніг не шкодуй.
Ти, герою, вже проклятий. І до людей
Більш не підеш. Ти вовком став серед тіней,
Бо пройшов забороненим диким шляхом,
Бузиною обплутаним і бур'яном.
Коментарі