Ніч Белтайна
Богині око - місяць споглядає
Із височин сапфірових небес,
Як спалахнула диво-ніч Белтайна.
І час завмер, і світ спинився весь.
І зацвіло довкола, забуяло,
Зазеленіло свіжістю життя.
Під деревом травневим обвінчала
Богиню й Бога матінка-земля.
Вітри південні, чисті та солодкі,
Розносять співи - радісні, дзвінкі.
У ніч весняну відьми сонцеокі
Зберуться, щоб на шабаші святім
Богиню й Бога мудрих вшанувати.
Бриніла тиша, світ спинився весь,
Як час настав Белтайна святкувати
При сяйві місяця, в зеленім гаю десь.
Із височин сапфірових небес,
Як спалахнула диво-ніч Белтайна.
І час завмер, і світ спинився весь.
І зацвіло довкола, забуяло,
Зазеленіло свіжістю життя.
Під деревом травневим обвінчала
Богиню й Бога матінка-земля.
Вітри південні, чисті та солодкі,
Розносять співи - радісні, дзвінкі.
У ніч весняну відьми сонцеокі
Зберуться, щоб на шабаші святім
Богиню й Бога мудрих вшанувати.
Бриніла тиша, світ спинився весь,
Як час настав Белтайна святкувати
При сяйві місяця, в зеленім гаю десь.
Коментарі